Все про булінг

Алгоритм роботи  вчителя в ситуації булінгу

1.    Припинення насильства.

  • Надання першої допомоги.
  • Інформування про випадок.
  • Розбір та реєстрація випадку.

Організація первинної бесіди з учасниками ситуації булінгу

Перший крок. Якщо ви зустрілися з випадком булінгу, вам потрібно: 

  • Поговорити з інформантами- з кожним окремо!!!
  • Обережно розпитати жертву.
  • Постаратися підбадьорити жертву, вселити почуття впевненості.
  • Зібрати точні дані про те, що відбувається.

Ви повинні чітко знати:

  1. Хто, де і що робив?
  2. Як часто це відбувалося?
  3. Хто ще був присутнім при цьому?
  4. Попросити жертву, якщо в цьому є необхідність вести щоденник булінгу.
  5. Важливо, щоб більше ніхто з учнів не знав про цю розмову, аби агресори не були попереджені.
  6. Подумайте про те, чи потрібно залучити батьків.

Другий крок.

  • Забезпечте собі підтримку.
  • Попросіть  колег  допомогти.
  • Сплануйте час (потрібно 2 години).
  • Знайдіть приміщення.
  • Попередьте колег, що такі то учні будуть по черзі викликатися з уроків.
  • Подумайте, чи потрібен протокол. Якщо так, хто буде його вести?

Третій крок:

  • По черзі викличте з уроку кожного булера, наперед про це не повідомляючи.
  • Покладіть перед собою лист опитувальника і, орієнтуючись на нього, почніть розмову.
  • Говоріть ясно і предметно по темі, зберігаючи спокійний тон.
  • Дайте зрозуміти, що ви засуджуєте зроблене булером, і що він має нести відповідальність за те, що зробив.
  • Постарайтеся зробити агресора партнером у боротьбі з булінгом.
  • Будьте готові до того, що він буде приміняти різні стратегії, щоб виправдати себе.
  • Так як нікому не відомо про зміст бесіди вашої з булером, нема й необхідності думати про проблему його реінтеграції в спільноту учнів.

Четвертий крок:

  • Порадуйтеся у випадку удачі і поділіться з колегами можливостями цього методу.
  • Подякуйте всім учасникам-колегам за допомогу та участь.

Опитувальник до методу Фарста (додаток до третього кроку):

Ім’я опитуваного_________________
Клас ________________
Дата ________________
1.  Чи знаєш ти, про що я хочу з тобою поговорити? (Почекайте відповіді й не дайте себе одурачити)
________ (ім’я жертви) потрапив в дуже неприємну ситуацію. Тобі щось про це відомо? (Якщо ви помічаєте у агресора ознаки невпевненості,  використайте ці стани, настоюйте на своєму, дійте рішуче й цілеспрямовано).
Тепер настав час конфронтації:
2.  Мені відомо, що ти брав у цьому участь.Ти… (дата, час) зробив наступне:

 _______________________________________________________________________

 ______________________________________________________________________

(Не допускайте ніяких дискусій, не приймайте жодних виправдань). Все це має ужасний вигляд. І ти знаєш – це зовсім не пресічна річ. Це – БУЛІНГ. Булінг – це свідомий негативний вплив на душевне здоров’я людини. В нашій школі це недопустимо!

3..Що ти можеш зробити для того, щоб зупинити булінг проти … (ім’я жертви). (Апелювати до його відповідальності, добитися поступки й закріпити результат).

______________________________________________________________________

4.Що ти можеш зробити, якщо помітиш  подібне в майбутньому?

_______________________________________________________________________

5. «Не дивлячись на все це, те, що ти робиш, являється навмисним нападом на душевне здоров’я…(імя жертви)! І ми не будемо терпіти подібні речі не зараз, ні в майбутньому».

 

Ніхто з учнів, яких викликали, не повинен розповідати в класі, про що з ним говорили. Складність цього методу в тому, що булери використовують Стратегію виправдовування. Вони слугують агресорам для позбавлення почуття провини та відволікання від події:

  • намагання заглушити або пом’якшити почуття провини («Інші теж це робили… Але ж я лише…»);
  • намагання звільнитися від почуття провини, залучаючи в якості виправдання, «неадекватну» поведінку жертви («Він сам почав! Він сам винен! А ви знаєте, що він робив?»);
  • приписування жертві недоліків і об’ява їх причиною своїх агресивних дій («Але він же іноземець/ інвалід/ націоналіст/ гастробайтер і т. д.»);
  • придумування «аргументів» на своє виправдання (заглушаються вимоги власного сумління) («Нам самим не вистачає грошей, роботи, а тут ще іноземці! Всі мої знайомі пашуть, а вони побираються!»);
  • залучення більш високих інстанцій («Він висловлювався погано про мою маму/ сім’ю/ релігію»).

Вислухавши подібні аргументи, ви можете поговорити на ці теми. Однак не можна дозволити відволікти себе від здійснених дій – самого булінга («Не дивлячись на все це, те, що ти робиш, являється навмисним нападом на душевне здоров’я…(імя жертви)! І ми не будемо терпіти подібні речі не зараз, ні в майбутньому»).