Як допомогти дитині, якщо вона піддається булінгу?
Телефони довіри:
— Національна дитяча «гаряча лінія» 116 111 або
0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
— Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
— Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
— Уповноважений Верховної Ради з прав людини
0 800 50 17 20;
— Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75; — Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
— Національна поліція України 102.
Інколи діти стають жертвами булінгу. Вони соромляться про це говорити і
часто звинувачують себе. Можуть відчувати себе безпорадними та вважати, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:
1. У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з
дитиною.
2. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та
захистити.
3. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона
може говорити відверто.
4. Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона
вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
5. Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі
запитання по декілька разів, допитуючись.
6. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій
безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися
після уроків тощо).
7. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про
агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть
різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя
друга/однокласника.
8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно.
Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну
стратегію змін.
9. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
10. Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
11. Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до
шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
12. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу.
Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
13. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
14. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не
варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати
свою поведінку
